Поруч з Ярославом Мудрим його дочка Анна Ярославна (народилася близько 1024 року — померла після 1075 року) — середня дочка київського князя Ярослава і дочки короля Шотландії і Швеції Інгігерди (Ірини), онука по матері Олафа III Скотконунга. Анна Ярославна здобула гарну освіту. Могутність і багатство батька — володаря однієї з найбільших держав того часу, гарна врода приваблювали королів і цісарів інших країн. У 1034 році її сватає швагер Генріха французького (пізніше цісар Генріх III), але через малоліття княжни з того сватання нічого не вийшло. У 1048 році до Києва прибули посли французького короля Генріха I, який шукав підтримки Ярослава в боротьбі проти Німецької імперії. Наступного року Анна Ярославна з великою свитою і багатим посагом прибула до Франції. У невеликому старому соборі Реймса 19 травня 1051 року відбулося вінчання та коронування Анни. Тоді вона прийняла латинство, і в другому хрещенні дістала ім'я Аґнеси. Від Анни з Генріхом народились:
Філіп I (1052—1108), Едігна (Емма) (1055 — біля 1109), Роберт Анна Ярославна – королева Франції (1055—1060), Гуґо (1057—1102). Королева Анна привезла у Францію не тільки дорогоцінний посаг, а й високу культуру, її тут шанували і поважали. Папи Миколай II та Григорій VII писали до неї листи, в яких висловлювали шанобливу увагу.
Папа Микола II відзначав доброту, благодійність, побожність Анни, просив її впливати на Генріха I. В історії цієї країни вона лишилася ще і як прабабця майже 30 французьких королів.
