Праворуч від Петра Могили і на сходинку нижче розташувався знаменитий Байда Вишневецький.
Дмитро «Байда» Іванович Вишневецький (народився у 1516 році — помер у 1563/1564 роках) — український шляхтич, волинський магнат, князь гербу Корибут з династії Гедиміновичів. Власник маєтків у містечку Вишнівець Крем'янецького повіту. Збудований ним замок на острові Мала Хортиця вважається прототипом Запорозької Січі. Діяльність Дмитра Вишневецького переконливо засвідчила, що до другої половини 16 ст. державотворчі тенденції діяльності українського козацтва майже сформувалися. Постійна загроза з півдня від татар і турків вимагала від козацтва і згуртування, і будівництва укріплень, які б захистили козацьку спільноту від ворогів.
Саме в цей час і постає на історичній арені Східної Європи Дмитро Вишневецький — людина, котрій судилося стати не лише полководцем, а й видатною особистістю української історії — козацьким Святославом. Він був першим, хто спробував здійснити мрію українців про власну національну державу.
Дмитру Вишневецькому належить особливе місце в історії козаччини, оскільки, заклавши близько 1554 р. замок за дніпровими порогами, на острові Хортиця (проіснував до 1557 р.), він, за висловом Михайла Грушевського, дав початок "ідеї Запоріжжя як постійної твердині серед степового моря". Сама постать князя, названого Грушевським "блискучим, променистим метеором", котрий перелетів через "нерухливе, шаблоноване" українське життя середини ХVІ ст., набрала під пером дослідника романтичного ореолу й рис політичного діяча, налаштованого на цілеспрямовану боротьбу з Кримом.
У 1563 році с початком війни за місце молдавського господаря, Байда теж вирішив спробувати свій шанс. Він зібрав 4000 кінноти, переправився через Дністер та почав облогу Сочави. Але зведений брехливими запевненнями про те, що валахи бажають саме його зробити своїм господарем, він зняв облогу та попрямував у середину країни, де його військо було знищене. Байду схопили та у кайданах відправили до султана Сулеймана, який наказав зачепити його гаком за ребро та скинути з фортечного муру у Галаті. Тема смерті Байди лягла в основу славетної народної пісні “Про Байду — козака”.
У 1563 році с початком війни за місце молдавського господаря, Байда теж вирішив спробувати свій шанс. Він зібрав 4000 кінноти, переправився через Дністер та почав облогу Сочави. Але зведений брехливими запевненнями про те, що валахи бажають саме його зробити своїм господарем, він зняв облогу та попрямував у середину країни, де його військо було знищене. Байду схопили та у кайданах відправили до султана Сулеймана, який наказав зачепити його гаком за ребро та скинути з фортечного муру у Галаті. Тема смерті Байди лягла в основу славетної народної пісні “Про Байду — козака”.
