
Іван Федоров, Іван Федорович, Друкар (народився у 1510–1530 роках — помер 15 грудня 1583 року у Львові) — діяч східнослов'янської культури, один із перших (після Швайпольта Фіоля та Франциска Скорини) східнослов'янських типографів, а також гравер, інженер, ливарник. Разом з білорусом Петром Мстиславцем видрукував в 1564 році в Москві свою першу книгу — «Апостол». У 1566 році через переслідування з боку вищого російського духівництва та боярства, покинув Москву та переїхав до Великого князівства Литовського. В вересні 1572 року переїхав до Львова, де у 1574 році уклав і надрукував перший східнослов'янський посібник — «Буквар» з граматикою та здійснив друге видання «Апостола».
1575 р. перейшов на службу до воєводи Київського, князя Василя Костянтина Острозького управителем Дерманського монастиря.
1581 р. вийшло останнє видання І. Федорова — «Хронологія» Андрія Римші (на 1 аркуші). Розійшовшись із князем Василем Костянтином Острозьким, повернувся до Львова; відновити друкарню не спромігся. Також відливав гармати на замовлення короля разом з пушкарем Данилом.
Написав передмову до Заблудівського Псалтиря, післямову до Апостола 1564 р., Львівського Апостола і Львівської Абетки. Першим опублікував найдавніші пам'ятники слов'янської літератури: болгарське «Сказаніє о письменах» Чорноризця Храбра (поч. X ст.) у додатку до Острозької Азбуки й одне зі слів Кирила Туровського (в Учительному Євангелії).
Останні два роки життя провів у роз'їздах. Відомо, що 1583 року відвідав Краків і Відень, де показував імператорові Рудольфу I свій винахід — багатоствольну гармату зі змінними стволами. Після смерті похований у монастирі св. Онуфрія у Львові.