Михайло Сергійович Грушевський (народився 29 вересня 1866 року у м.  Холм, нині Польща — помер 25 листопада 1934 року у м. Кисловодськ, РРФСР) — професор історії, організатор української науки, політичний діяч і публіцист. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918). Багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1897–1913), завідувач кафедри історії Львівського університету (1894–1914), дійсний член Чеської Академії Наук (1914), Всеукраїнської Академії Наук (1923) та Академії Наук  СРСР (1929), автор понад 2000 наукових праць.
 
У Центральній Раді.  
     4 березня 1917 в Києві засновується Українська Центральна Рада (УЦР). 07 березня 1917 року УЦР у Києві заочно обрала Грушевського головою (одностайно обраний 06 квітня 1917 року на Всеукраїнському національному конгресі). Грушевський приєднався до Української партії соціалістів-революціонерів.
     14 березня виступив на Київському кооперативному з'їзді з вимогою національно-територіальної автономії України у федеративній Російській республіці, вважаючи це найближчим шляхом до самостійності України. 
    10 червня 1917 року, Грушевський брав участь у проголошенні I Універсалу УЦР. Звернувся до всіх українців із закликом самостійно організовуватися та братися до негайного закладення підвалин автономності. Як голова УЦР добивався від Тимчасового уряду поступок Україні. 
    07 листопада 1917 року УЦР під головуванням Грушевського був прийнятий III Універсал . 
Наступ більшовиків на Київ викликав появу IV Універсалу УЦР.
     09 січня 1918 року  на засіданні УЦР під головуванням та на пропозицію Грушевського УЦР проголосила Українську Народну Республіку ( УНР) самостійною, вільною і суверенною державою українського народу. 
    На пропозицію Грушевського 12 лютого 1918 року на засіданні Малої ради в Коростені гербом УНР був затверджений тризуб.
    Грушевський приділяв значну увагу конституційному процесові в Україні. Під його керівництвом   розроблялася Конституція незалежної УНР (прийнята 29 квітня 1918 року), згідно з якою верховним органом влади УНР проголошувалися Всенародні збори, які безпосередньо здійснювали вищу законодавчу владу в УНР і формували вищі органи виконавчої та судової влади. Скликати Всенародні збори і проводити їх мав голова, обраний Всенародними зборами.