Сергій Сергійович Прокоф'єв
 (народився 23 квітня 1891 року, в маєтку Сонцівка Бахмуцького повіту Катеринославської губернії (нині це село Красне Красноармійського району Донецької області в Україні)— помер 5 березня 1953 року у  Москві) —  радянський український  композитор. Відомий як композитор-новатор, автор сміливих музичних експериментів, нових виразних засобів тощо. Автор опер: «Любов до трьох апельсинів» (1921, за п’єсою К. Гоцці), «Вогненний янгол» (1927, за п’єсою В. Брюсова), «Гравець» (1929, за повістю Ф. Достоєвського), «Семен Котко» (1940, за повістю В. Катаєва); «Війна і мир» (1942, за романом Л. Толстого), «Заручини в монастирі» (1946, за комедією Р. Шерідана), «Повість про справжню людину» (1948, за повістю Б. Полєвого), балетів: «Блазень» (1921), «Сталевий скік» (1927), «Ромео і Джульєтта» (1938), «Попелюшка» (1945), «Кам’яна квітка» (1951), кантат: «Олександр Невський» (1939), «Зимове вогнище» (1949), «На варті миру» (1950), музичних казок для дітей «Гидке каченя» (1914), «Петрик і вовк» (1936); його наробком стали 7 симфоній, 5 концертів для фортепіано, 2 концертів для скрипки, численних сонат, п’єс, етюдів для фортепіано , а також музики до кінофільмів. 

   В честь композитора названо Донецький міжнародний аеропорт.  До 100-річчя з дня народження: в рідному селі Сергія Прокоф'єва Красному відкрито музей присвячений його життю і творчості; Концертному залу Донецької філармонії присвоєно ім'я композитора. На фасаді філармонії встановлено меморіальну дошку. Ім'я Прокоф'єва носять академічний симфонічний оркестр Донецькой обласної філармонії і Донецька державна музична академія.