Глушко Валентин Петрович (народився 2 вересня 1908 року в Одесі—помер 10 січня 1989 року  в Москві) — академік АН УРСР (1958) та АН СРСР, інженер, видатний український радянський  вчений в галузі ракетно-космічної техніки, основоположник радянського рідинного ракетного двигунобудування. 

22 травня 1974 року В. Глушко призначений директором і генеральним конструктором НВО «Енергія», що з'єднав ОКБ, засноване Валентином Петровичем, і КБ, кероване раніше С. П. Корольовим.  

   Під його керівництвом була створена багаторазова космічна система «Енергія — Буран».  Він очолював роботи з вдосконалення пілотованих космічних кораблів «Союз», вантажного корабля «Прогрес», орбітальних станцій «Салют», створення орбітальної станції «Мир». 1994 року його ім'я отримав кратер на видимому боці Місяця. Також на його честь названо астероїд 6357 Глушко. Завдяки його діяльності Україна отримала не тільки видатного земляка , а і численні виробництва які потребують високого наукового потенціалу. Були відкриті науково дослідницькі інститути, в вищих навчальних закладах відкривалися факультети по найсучаснішим науковим напрямкам. Спадщина закладена Валентином Петровичем і досі складає основу високотехнологічного потенціалу української економіки.